Загрузка...слова та музика — Ірина Білик
Він любив його, він любив її.
Він казав: «Я вільний в своїй сім`ї».
Він казав: «Я вільний від ваших снів».
Він, напевне, жити, як всі, хотів.
Він шукав слова, не знаходив їх .
Він бував чужим на землі своїх.
Все життя було із одних зусиль.
Він шукав людей, а знаходив біль.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
Він не вірив в те, що любов бува.
Він ховав від неї свої слова.
Він ховав від нього душі тепло,
Але б краще все навпаки було.
Він не знав, куди. Він не знав, за ким.
Він не знав, хто буде на ранок з ним.
Він не знав, хто спить: чи вона, чи він.
Він кричав та знав, що тепер один.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
