Чорнії крила, шалені вітрила!
Білая крига йде в сонячний край.
Рідная, милая доля щасливая,
Як заблукаю мене відшукай!
Чотири вітри у моїй свиті,
Сушена риба й хліб у мішку…
Чиста водиця у моїй криниці,
Та мертвії голови в сірім сніжку.
Птаха-невдаха, душа бідолаха
В чорнії скелі не бийся крилом.
В плакучих вербах, у сонячнім серпні,
В синьому небі над тихим ставком…
Літай…
Літай…
