Вєрка
Зачєм мы повстрєчалiсь
С тобою на вакзалє,
Зачєм ко мнє тогда ти подошол!
Мої глаза так ясно,
Усе тобі сказали — «Міша»И нам с тобой Мiшаня стало хо-ро-шо!
Міша
Я бачив тільки очі,
Вуста твої дівочі,
І груди, що здіймались, як міхи.
Вэрка
Я шось сказать хотєла,
Молчала і робєла,
Но ти простіл усє мої гріхи.
Приспів: (Разом…)
Ми збагнули тільки потім,
Що любов шалений потяг,
Він байдужий до прокльонів,
До благань страждань і сліз.
Ми забули номер рейса,
І закончились вже рельси,
І летять, як ті вагони,
Наші долі під укіс.
Міша
В купе твоїм службовім,
Є місце для любові,
Вэрка — Конэчно
Міша — Я там злітав душею, як літак.
Вэрка — Як літак
Міша — І наче не навмисно,
За тебе всі колеса, Вєра!
Відповідали так, так, так, так, так.
Вэрка…
Мишко — Орел мій юний,
Не рві мнє сєрдца струни,
Я всё-равно скажу тєбє одно:
Любов — вона, як море, Міша,
Так от, як в нас Love Story, Міша,
Нєт даже у Індійському кіно.
Приспів:
Ми збагнули тільки потім,
Що любов шалений потяг,
Він байдужий до прокльонів,
До благань страждань і сліз.
Ми забули номер рейса,
І закончились вже рельси,
І летять, як ті вагони,
Наші долі під укіс.
Вєра — Міша
Приспів:
Ми збагнули тільки потім,
Що любов шалений потяг,
Він байдужий до прокльонів,
До благань страждань і сліз.
Ми забули номер рейса,
І закончились вже рельси,
І летять, як ті вагони,
Наші долі під укіс.
Міша — Вєра
