Не зупинити час, не зупинити мить, а хочу,
Споїти не вино — уста і наготу дівочу.
Коли було тепло, коли було цвіло,
Того не шанував розмаю.
В холодну ніч прокинувся в сльозах,
Бо й досі ще гуляю.
Кохану загубив, бо соколом літав за хмари,
Був чортом на землі і падав у хмілю у чари,
Чого шукав я там, — де лихо як сльота
Навіщо долю проклинаю,
Гірка вона, бо нудить самота,
Бо й досі ще гуляю.
Ні жінки ні дітей, ні тину ні дверей — могила,
Чи є ще та любов, щоб зле моє життя простила?
Нема її нема, — напюся й не засну
І ту що загубив — згадаю.
Зна тільки Бог — любив лише одну,
Хоч досі ще гуляю.
